Методична скарбничка

Тема.  Київська Русь за наступників Ярослава.                                                Мета:  формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської  Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам;  сприяти патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: міжусобні війни, половці,  «Правда Ярославичів»,  «Союз трьох Ярославичів ».  

Обладнання:  карта, картки з джерелами інформації, портрети Ізяслава, Святослава, Всеволода та Святополка.

Тип уроку: урок засвоєння знань.

                                    

                                            Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування.

 1 В якому році Ярослав Мудрий був оголошений  князем Київської Русі?

2   Охарактеризуйте політику правління  Ярослава Мудрого?

3  Пригадайте, яку роль київський князь відіграв  в поширенні освіти на Русі?

4 Яким було значення перемоги Ярослава над печенігами для Київської держави?

5 Як ви гадаєте, чим зайнявся Ярослав після ліквідації печенізької загрози?

 6 Як ви гадаєте, чому Ярослав  приділяв велику  увагу розбудові Києва, розвитку освіти та церковним справам? Якими були наслідки цієї політики?

7 За що Ярослава  народ прозвав  Мудрим? Чи згодні ви з цим? Свою відповідь обґрунтуйте.

8 Чому його прозвали « тестем Європи»?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

 Розповідь учителя.

   Князь Ярослав Мудрий, передчуваючи наближення смерті, заповідав своїм синам жити у злагоді та мирі.

                                   … Перед смертю Ярослав

                                    Всіх синів своїх покликав

                                     І з любов’ю проказав:

                                      « Вас я, діти, покидаю,

                                       Йду я в ліпшу сторону,

                                       Але, діти, пам’ятайте

                                       Мою заповідь одну:

                                        Не сваріться,

                                        Жийте в згоді:

                                         Тільки мир збере усе,

                                           А незгода, наче вітер,

                                           Все по полю рознесе.

                                           Як не будете всі разом

                                            Йти до спільної мети,

                                             Ви,державу зруйнувавши,

                                            Подастеся у світи.

                                            Ви розгубите ту землю,

                                            Що придали вам батьки,

                                            І тинятиметесь всюди

                                            Як вигнанці й жебраки».

Запитання та завдання.

1)    Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям?

2)    Чим він аргументував заклик  до своїх синів жити в злагоді?

3)    Покажіть на карті « Київська Русь в X I- XIII cт.”, як Ярослав Мудрий розподілив між своїми синами землі.

4)    Як ви гадаєте, до чого міг призвести такий порядок успадкування престолу в Київській Русі?

Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між синами  Великого князя у спадкуванні київського престолу  призводить до розгортання міжусобної боротьби.

IV Спийняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.     Правління Ярославичів.

 Розповідь учителя.

Отже, незадовго до смерті Ярослав  спробував  розв’язати  проблему, яка  постала  перед ним і  його батьком  Володимиром : як запобігти  міжусобній  боротьбі за київський престол, що спалахнула  після смерті великого  князя між його синами.  У розподілі  земель і влади між своїми синами  він застосував принцип старшинства.  Тільки – но в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат сходив на щабель вище. Отже усі брати мали можливість досягти київського престолу. Але Ярослав не врахував ще однієї традиції – спадкоємства від батька до сина. Сини померлих князів прагнули посісти місце своїх батьків, а не поступатися перед дядьками. Тому до суперечок між синами київського князя додалися ще й сутички  між племінниками й дядьками. На розгортання  міжусобних  війн після  смерті  Ярослава  вплинуло ще й те, що могутність та  авторитет Ізяслава були недостатніми того, щоб виконувати роль великого князя. 

  Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів  у чотирі групи, кожна з яких  за матеріалом підручника з’ясовує, хто  управляв державою після смерті  Ярослава Мудрого, а також  визначає хронологічні межі  правління  Ярославичів та основні засади  їх внутрішньої та зовнішньої політики.  І група – правління Ізяслава, ІІ група – праління Святослава,  ІІІ група – праління  Всеволода, ІУ група – правління Святополка.

Запитання та завдання.

1.     Схарактеризуйте становище руських земель після смерті  Ярослава Мудрого.

2.     Із яких причин у державі розгортаються міжусобні війни?

2. Повстання киян 1068 рік.

Питання про причини, перебіг і наслідки повстання 1068 р. в Києві з’ясовується шляхом  опрацювання учнями джерел  інформації.

Робота з історичним джерелом.

Учні знайомляться з уривком із « Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на річку Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних… І побігли руські князі, і перемогли половці…

     Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши ( послів) до князя:  « Осьо половці розсипались по землі. Дай – но , княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними”.

    Але Ізяслав цього не послухав…

       І сказала дружина князю: « Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його  обманом до віконця, просадять його мечем».

       Та не послухав цього князь, а люди  зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же , бачивши це, із Всеволодом  побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава  з поруба в п’ятнадцятий день вересня і поставили його ( князем) посеред княжого двора. А двір княжий розграбували – незчисленне множество золота і срібла, та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи…»

Примітка: Всеслав – полоцький князь, онук Ізяслава, відомий як чудодій, на той час перебував у неволі в Києві. Поруб – в’язниця.

Запитання та завдання.

1. Визначте, що спричинило повстання 1068 р. в Києві.

2. З’ясуйте  хід  цього  повстання  та  його  наслідки.

ІІІ  Любецький з’їзд князів.

Розповідь учителя.

Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі  після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, занепаду господарства, послаблення авторитету на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців ( куманів) – нових ворогів, які на той час оселилися в причорноморських степах. Це був численний і небезпечний ворог, який завжди нападав зненацька. Нападаючи на Русь, вони палили міста й села, полонили тисячі людей.

    Ярославичі усвідомлювали, які наслідки можуть мати міжусобні війни між князями длоя держави, тому троє з братів – Ізяслав, Святослав і Всеволод – уклали між собою в 1058 році союз для спільного  управління державою, який увійшов в історію під назвою « Союз трьох Ярославичів». Цей союз тривав близько  15 років, протягом яких                                                                                                                         брати здійснили ряд заходів, зокрема, це були спільні виступи проти половців. Також вони намагалися зміцнити свій тріумвірат і в 1072 році внесли зміни й доповнення до « Руської правди» та створили  новий  збірник законів – «Правда Ярославичів» уводилися суворі покарання за будь – які  порушення права власності на землю та за виступи проти  представників  князівської адміністрації. Проте суперечки між князями продовжували загострюватися, і в 1073 р. « Союз трьох Ярославичів» розпався. Невдоволені правлінням Ізяслава , Всеволод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав  був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. ииМіжусобні війни розгорнулися з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька  разів переходив із рук в руки. Наприкінці XI ст. на політичній арені  з’явився син Всеволода , переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Святополком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з’їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.

Робота з історичним джерелом.

Учні опрацьовують джерело інформації, після чого дають відповіді на запитання до нього.

Із літопису про з’їзд князів у Любечі

У 1097 році прийшли Святополк, Володимир, Давид Ігорович, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і з’їхалися в Любечі для встановлення  миру, говорячи поміж себе: « Навіщо ми губимо руську землю, учиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами  міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожен держить отчину свою:Святополк – Київ, Володимир – Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав – Святославлю, а також кому роздав Всеволод міста: Давиду – Володимир, Ростиславичам – Перемишль, Теребовлю – Васильку». І на тому цілували хрест: « Якщо віднині хто буде проти кого, на того будемо  всі  і  хрест чесний». Сказали всі: « Хай буде на нього хрест чесний і вся земля Руська». І, давши клятву, пішли кожний до себе…

Примітка: Святополк Ізяславич- київський князь. Володимир Мономах – переяславський князь. Давид Ігорович – володимир – волинський князь. Василько Ростиславич – теребовельський князь. Давид і Олег Святославичі – чернігівські князі.

Запитання.

1 Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний з’їзд князів у Любечі?

2 Яке рішення прийняли князі на цьому з’їзді?

3 Яким було його значення?

Розповідь учителя.

У « Повісті  минулих літ» уміщені слова заклику, які пролунали на Любецькому з’їзді:

                 Для чого губимо руську землю,

                 Самі проти себе усобиці діючи?

                А половці нашу землю розносять

                І раді є, що межи нами війна донині.

                Відтепер з’єднаймося в одне серце й

                Обережімо руську землю…

Проте  князі не дослухалися до цих слів, і згодом у державі знову спалахнули міжусобиці. Цього разу їх розпочав волинський князь Давид Ігорович. Він переконав Святополка в тому, що  Володимир мономах разом зі своїм племінником – теребовльським князем Васильком Ростиславичем – готують проти нього змову. Василько був запрошений до Києва. Де його схопили, відвезли до Звенигорода й осліпили. Цей учинок викликав сильний гнів Володимира Мономаха, і разом з іншими князями він виступив на Київ. Суперечки розгорнулися з новою силою.

    IV Узагальнення та  систематизація знань

     Запитання  на узагальнення.

1. В якому році  Ярослав Мудрий помер?

2.Який принцип розподілу земель  застосував Ярослав Мудрий між своїми синами?

3. В якому становищі опинилися руські землі  після смерті Ярослава Мудрого?

4.Із яких причин у державі розгортаються міжусобні війни?

5. В якому році  відбулося повстання киян?

6. Що спричинило повстання 1068 р. в Києві?

7. В якому році і з якою метою був скликаний з’їзд  князів у Любечі?

8. Яке рішення прийняли князі на цьому з’їзді?

V  Підсумки  уроку

Сьогодні ви дізналися про те, як внаслідок між князівських чвар занепала  велична Київська держава.

… І князі в бої кривавім

             Вічно кидали народ.

            Брат на брата йшов війною,

            Люди гинули в війні,

            Марно села руйнувались

            І палали у огні.

            І з великої держави

           Стали князівства в малі.

           Так князі розбили силу

           Української землі.

Роздроблені на окремі князівства, українські землі не змогли чинити дієвий опір монголо – татарам  і  опинилися на деякий час під їхньою владою.

VI Домашнє  завдання

1) Опрацювати матеріал підручника.

2) Схарактеризувати одного з Ярославичів ( за вибором) як  особистість і державного діяча.

3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про прихід Володимира Мономаха до влади ( готує один учень за бажанням).